Поговоримо!

Останні фото

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[Виставки]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
СВЯТО МОВИ «В НІЙ МАТЕРИНСЬКА МОВА І ЛЮБОВ»
Переглядів: 1835 | Автор: Гість | Дата: 28.09.2020

Ведуча 1.        Боже, Отче милостивий,
                        Ти, нам дав ту мову красну.
                        Поміж іншими найкращу,
                        Нашу рідну, нашу власну.
 
Ведуча 2.        Мова – краса спілкування.
                        Мова – як сонце ясне.
                        Мова – то предків надбання.
                        Мова – багатство моє.
 
                                     Мова – то чиста криниця,
                                     Де б’є, мов сльоза джерело.
                                     Мова – то наша світлиця,
                                     Вона – як добірне зерно.
 
Ведуча 1.        Мова – державна перлина,
                        Нею завжди дорожать.
                        Без мови немає країни,
                        Мову, як матір любіть.
 
Із святом вас, шановні добродії, шанувальники рідного слова.
 
Ведуча 2. Мова – цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.
            Століттями мова народу була тою повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
 
Ведуча 1. Поетична грань живе у слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. "Рідна мова дорога людині як саме життя” – говорить народна мудрість. Адже без мови не може існувати народ та його культура.
            Рідне слово порівнюють з хлібом, мову називають солов’їною, дивом
калиновим.
 
Ведуча 2.        "Бентежна, тополина, калинова,
                        Не випита, не вибрана до дна,
                        Це наша українська рідна мова
                        Немов бандури вічної струна”.
 
Учениця читає вірш "Молитва до  мов” К. Мотрич.
         Мово! Пресвята Богородиця мого народу! З чорнозему. з любистку, м’яти , рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена.
            Мово!  Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
         Мово наша !  Пресвятая Незаймана Діво ! Яничарами в степах піймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий кривавий ясир ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжиці продана.
         Мово наша!  Передчасно постаріла, посивіла, змарніла, на хресті мук розіп’ята , на палю посаджена, за ребро на гак підвішена, дітьми-покручами. Стражденнице, великомученице, Матір Божа наша, в Сибір і на Колиму погнана, в Соловецьких ямах згноєна, за моря і океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна, чорнобильською смертю засіяна.
         Мово наша ! У бога прочанка з простягнутою рукою ! Осквернена й знеславлена своїми дітьми.
         Прости їх, рідна! Прости гріхи їх вільні й невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану. І прости цю велестражденну землю. Прости їх, змалілих, здрібнілих, перероджених, звироднілих нащадків козацького роду, які повірили лукавим корчмарям і ненажерливим косарям, що ти не древня, не прекрасна, не вічна єси.
         Стаю перед тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас грішних і не ховайся за чорнобильську межу, а повернися до нашої хати.
 
 
 
Ведуча 1. Вона як Україна, дивиться у душу кожного з нас очима рідної
мами, батьківським словом промовляє до нашого серця.
 
Ведуча 2. Слово рідної мови, увінчане терновим вінком страждання, не
раз топтане і зневажене.
 
Ведуча 1. Заборонене і зганьблене.
 
Ведуча 2. Зраджене і забуте.
 
Ведуча 1. Щоразу воскресало, аби відродитися у терновому вінку
страждання, краси і слова.
 
Ведуча 2. Терниста дорога стелилась нашій мові, але вона піднімалася з
колін, розвивалася, квітла.
 
Учениця читає вірш ______________________________________
Ведуча 1. Свято мови вшановує вся наша держава. Ми зібралися, щоб вшанувати нашу рідну мову, бо вона – життя духовного основа. Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – засобу спілкування між людьми, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням.
 
Ведуча 2. Опановувати мову людина починає з дня народження. Спочатку прислуховуючись до слів матері, рідних, згодом – вимовляючи звуки, слова. Протягом життя – людину супроводжує мова.
 
Ведуча 1. Слово – найтонший різець – яким можна доторкнутися до найтонших рис в людському характері, до найпотаємніших куточків людської душі, до найсокровеннішого. Словом можна створити красу, а можна й спотворити. Ви будете чути прекрасну мову кращих синів і дочок України, які своє слово поставили на сторожі честі, совісті. Прекрасна наша мова, бо писалась людьми з незглибимими душами, кров’ю гарячих сердець.
 
Ведуча 2. Це – мова Кобзаря, якого ми любим і яким ми пишаємось. Слово чисте і міцне геніальної Л. Українки, майстрів поетичного слова – М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, В. Симоненко, Л. Костенко, С. Воробкевича, О. Підсухи, Д. Білоуса. Вони прагнули, щоб мова, ніби зелено віттям огорнула всю Україну.
 
Учениця читає вірш___________________________________________
 
Ведуча 1. Щасливі ми, хто народився і живе на своїй рідній землі, яка  має добру і ніжну назву – Україна. Ми з гордістю та радістю можемо заявити усьому світу, що засяяла веселка над нашою землею, нашою державою: Україна здобула волю і незалежність. Перед світом постала держава з сп
культурою, працьовитим і миролюбним нарівочою, солов’їною мовою, давньою історією, духовноюодом. Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дала нам горде ім’я – українці. Кожен українець повинен знати як жили наші предки, за що вони боролись, як здобували кращу долю і волю. Тобто знати історію свого народу. Україна є рівною серед рівних держав Європи, але нашому серцю вона наймиліша.
 
Учениця читає вірш ____________________________________________
 
Ведуча 2. Мова – найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це "найбільше є і найдорожче добро кожного народу.”
 
 
Ведуча 1. Мову чудову, глибинне і пружне слово ми будемо свято оберігати,
її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої.
 
Учениця читає вірш М. Рильського "Мова”
 
Ведуча 2. Справжня любов до своєї родини, свого народу немислима без
любові до рідної мови.
 
Ведуча 1. Кажуть, що мова наша солов’їна, мова – душа народу, вона буде
жити вічно, переходячи з покоління в покоління.
 
Учень читає вірш "Рідна мова” О. Підсухи.
 
Ведуча 2. Мова... Слово... Здавна люди розуміли велику їхню силу.
 
Ну щоб здавалося слова...
 
Слова та голос – більш нічого.
 
А серце б’ється – ожива,
 
Як їх почує...
 
 
Ведуча 1. Рідна мова – каже письменник Б. Антоненко-Давидович, - це
невід’ємна частка Батьківщини, голос свого народу й чарівний інструмент,
на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі.
 
Ведуча 2. Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Пам’ятаймо завжди про це, бережім, плекаймо, збагачуймо примножуймо красу рідної мови.
 
Україна та її культура святкують відродження. Тож побажаємо всім
українцям, що свято бережуть українське слово – щастя, натхненя, добра,
миру та світлого майбутнього.
 
На цій оптимістичній ноті дозвольте завершити наше свято.
 
Всього вам найкращого! Дякуємо всім хто прийняв участь у його
підготовці.
 
Хай вам щастить!

Всього коментарів: 0
Ім'я:
Email:
Код *:

Годинник

Профіль

Привіт: Гість



Гість, ми раді Вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь або ввійдіть під своїм ім’ям!

Опитування

Що не вистачає на нашому сайті?
Всього відповідей: 6

Погода у Срібному

Хмаринка фото

Наша кнопка

Срібнянська Центральна бібліотечна система