Поговоримо!

Останні фото

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[Виставки]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
"Пам'ять збережемо у нашім серці"
Переглядів: 1040 | Автор: Гість | Дата: 13.11.2019

Читець       Є славні, світлі і величні дати,

                   І поміж ними, безумовно, ця !

                   Вона до нас прийшла ще раз

                   І звеселила душі і серця

 

                   Спинися біля братської могили,

                   Тут сплять чиїсь батьки, брати, сини.

                   Вони Вкраїну рідну боронили

                   В горнилі найстрашнішої війни.

 

Вед.1                   У вересні до нас приходить велике свято. 17 вересня – день визволення Срібнянщини, день визволення  від фашистської навали. І нинішня радість, і небо безхмарне, і наш достаток, і щасливе вільне життя це завдяки  ветеранам Великої Вітчизняної війни.

 

Вед.2                   Колись одразу по війні, у визволених селах вогонь обережно несли від хати до хати, щоб зігрітися самим і зігріти інших. Щоб ним освітити хату а радістю душі. Отак і вогонь життя іде від покоління до покоління – в майбутнє. Спасибі ж вам за збережене життя, воїни великої Перемоги.

 

Вед.1          Срібнянщина... Наша рідна земля, земля наших батьків і далеких предків... Скільки бід і випробувань випало на її долю! Скільки ворожих зграй плюндрували наш край... Та кожного разу, коли звільнялась наша земля, вона, мов неопалима купина, знову по­верталася до життя, відбудовувала свої оселі. Народжувалися діти, засівалися поля, ко­лосилася нива буйним зерном.

 

Вед.2          Чи не найстрашнішою серед багатовікових подій, які пронеслись над Срібнянщиною, була Велика Вітчизняна війна, що назавжди залишилася в пам'яті старшого покоління. Не було жодної родини, в якій батько чи син, мати чи сестра не брали б участь у боротьбі з ворогом. Вони воювали на фронтах, в партизанських загонах.

 

Вед.1          Нелегко далася перемога у Великій Вітчизняній війні жителям нашого району. Ти­сячі чоловіків влилися до лав регулярної армії. А хто не був записаний у полки чи батальйони, теж не ховався за чужі спини і на гірких дорогах відступу, і на окри­лених перемогами шляхах визвольного походу. Саме тому наш край називають  героїчним, а ще — мученицьким, бо скільки людей спопеліло у вогні Срібнянської трагедії, скільки дітей та старих людей, красивих дівчат і люб­лячих матерів впало під кулями фашистів та їх наймитів. Пам'ятає про це земля наша прадавня й пишається собою.

 

Вед.2          Війна – вона такий лишила слід і скільки в землю положила...  Із 5678 наших земляків, які воювали на фронтах Великої Вітчизняної  4359 чоловік не повернулося в рідні домівки. Скільки горя, мук, крові, життів людських за цими цифрами. Кожен день як рік, кожен рік як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Дорогою ціною їм дісталася перемога,  але вони не думали про ціну, бо на карту була поставлена доля Вітчизни. Чудеса мужності, стійкості і героїзму виявив наш народ.

 

Читець       За ниви хлібні й ранки солов’їні,

                   За вітру шум і лагідні світання,

                   Усіх загиблих пошануймо нині

                   Скорботною хвилиною мовчання

 

Хвилина мовчання. Звучить метроном.

 

Читець       Хвилинна мовчання – затихли всі кроки,

                   Скорботи хвилина, громада мовчить.

                   Ніколи хай ті не вертаються роки

                   Димами не вкриється неба блакить.

 

Вед.1          Все менше і менше залишається живих фронтовиків, все тихіше передзвін орденів і медалей у святкових ветеранських колонах. Та як естафету пам’яті передають вони нащадкам розповіді про своє героїчне минуле, про те, якою ціною здобули вони Перемогу.

 

Читець       Згадай, солдате, вогнища минулі,

                   Згадай літа у вибуху заграв,

                   Як від ворожої лихої кулі,

                   Ти рідний край собою затуляв.

 

                   Згадай, солдате, дні і ночі,

                   Згадай той час коли лилася кров,

                   Болюча пам’ять пригадати  хоче,

                   Як важко ти до Перемоги йшов.

 

 

Вед. 2                  ...65 років...Швидко, мов весняні струмки, збігли вони, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суровому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв пильно дивиться на нас в залах музеїв, із сторінок книг; її - мужню і величну -, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

 

Читець       Земля моїх батьків наслухалась тривоги,

І крові напилась, і горя матерів,

                   І часто по ночах: тяжко до знемоги

Коли скриплять протези яворів.

 

                   А виросли гаї кленові, яворові

    Там птахи носять сонце на крилі.

     Ми - воїнів сини - не зраджуєш любові,

                    Бо знаємо, як жити на землі.

 

 

Вед.1       Давно   відгриміли залпи війни, суворий   час   Великої Вітчизняної став надбанням історії. Але не померла слава тих днів. Ніколи не зітреться в нашій пам’яті велич народного подвигу.

 

Читець       Хай на вашу долю поле щедро родить,

Лихо та невдача хай вас не знаходять.

Будьте на здоровя і добро багаті,

Хай радість і щастя живуть з вами в хаті.

Хай стелеться всюди вам сонячна путь.

Хай щедро зозулі сто літ накують.


Всього коментарів: 0
Ім'я:
Email:
Код *:

Годинник

Профіль

Привіт: Гість



Гість, ми раді Вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь або ввійдіть під своїм ім’ям!

Опитування

Що Вам подобається читати?
Всього відповідей: 12

Погода у Срібному

Хмаринка фото

Наша кнопка

Срібнянська Центральна бібліотечна система