Поговоримо!

Останні фото

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[Виставки]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Переглядів: 1326 | Автор: Гість | Дата: 13.11.2018





В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство. До них належить й ім'я великого ук­раїнського  поета Т.Г.Шевченка.   Весь свій  мо­гутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя, - писав поет, - становить частинку історії моєї Батьківщини». 

Близько 100 населених пунктів в Україні, де побував Шевченко, налічують дослідники. В одних  він жив подовгу і залишив слід як поет або художник, в інших був лише проїздом. По Україні  Тарас Григорович здійснив три подорожі. Під час однієї з подорожей і побував Шевченко на Срібнянщині. Він був зачарований природою нашого краю. Шевченко писав: " Я не знав, що до саду прилягає став, і мені здалося дивним, коли на білому фоні почало вимальовуватися густе темне гілля ліщини. Я вийшов на галявину, і передо мною у всій красі своїй одкрилося озеро, отінене старими берестами, чи то в’язами, та мальовничими вербами. Чудова картина ! Вода й не ворухнеться – справжнісіньке дзеркало, і верби – красуні немов підійшли до нього купками, любуються  своїм розкішним широким гіллям. Довго – довго я стояв на одному місці, зачарований цією прегарною картиною.”

На Срібнянщині  поет зустрічався і розмовляв з людьми, читав їм свої твори.

 Що привело Шевченка в Дігтярі? Насамперед, надія на популяри­зацію своєї "Живописной Украины" серед великого з’їзду гостей з навколиш­ніх повітів. Не виключено, що поет хотів послухати знаменитий галаганівський оркестр. Шевченко знав, що кріпосним оркестром диригує відомий капе­льмейстер Краузе, що славиться оркестр першою скрипкою своєю і віолонче­лістом - віртуозом кріпаком Артемом Наругою.









Шевченко Т.Г. Музыкант: повесть / Тарас Григорович Шевченко. – Харьков: Фолио, 2013. – 204с.

Центральна тема повісті «Музыкант» — трагедія кріпака-інтелігента, одна з головних тем прозової творчості Шевченка, започаткована ним у повісті «Варнак», пізніше розвинена в «Художнике». В переживаннях головного героя повісті музиканта Тараса Федоровича, доля якого була близька Шевченкові, частково відбито особисті переживання автора.

У повісті «Музикант» Шевченко пише, що поїздка до Дігтярів відбувалася з пригодами. Візник, замріявшись чи задрімавши, попустив віжки і майбутні учасники іменин несподівано опинилися в Іваниці. Тобто, у зовсім протилежному напрямі. Довелося діставатися Сокиринців,  а  вже   потім   звідти   їхати  на   Дігтярі.

У повісті Тарас Григорович віддає перевагу Сокиринцям. І коли на початку твору читаємо про ще прадідами посаджену «діброву», «по­серед якої  височіє бельведер з  банею»,  про  широку і величну просіку, «чи, пак, алею, що веде до будинку», про терасу, озеро з плакучими вербами на березі, то безпомильно впізнаємо Сокиринці, хоч    мова  йде про Дігтярі.

І нічого тут дивного нема, бо повість — художній твір, і автор має повне право писати все, що йому за­манеться, пускати  в хід  усю свою фантазію.

Нерозривними Дігтярі – Сокиринці залишилися в па­м'яті Шевченка — як символ краси людського духу.







Лавров Ф.І. Кобзар Остап Вересай /Ф.І.Лавров. – К.: Вид-во АН УРСР, 1955

 

Ведучи мову про Сокиринці, варто згадати і про ви­датного кобзаря Остапа Вересая, який жив і похований там. Ця постать легендарна. Талант народного музики всесвітньо знаний. Знав про Вересая і Шевченко. Та, на жаль, вони ні разу не зустрічалися. Правда, Тарас Григорович знайшов нагоду надіслати сокиринському рапсоду примірник свого «Кобзаря» із автографом: «Брату Остапу від Т. Г. Шевченка». Про Остапа Ве­ресая сповіщали П. Куліш та Л. Жемчужников: «Як написали ми до тебе, Остапе, лист, тут саме нагодився до нас у хату наш славний на увесь світ Кобзар Тарас Шевченко та й каже: «Нате ж і од мене карбованця, щоб і моя була пам'ятка в Остапа, бо я його знаю, я читав про його в одній книжці, де його пісні надрукова­ні». От тобі ще карбованець прибавивсь про твою нуж­ду, Остапе! Та ще, роздобрившись, посилає тобі Тарас Григорович і свою книжку з надписом руки своєї влас­ної».



Дзюба І. Тарас Шевченко:життя і творчість / Іван Дзюба. – К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2008 – С.288 -289.

 "Праця Івана Дзюби "Тарас Шевченко" поєднує розповідь про життєвий і творчий шлях великого поета й художника з інтерпретацією його спадщини, аналізом конкретних творів та характерних мотивів поезії й прози в синхронному й діахронному вимірах.

 

Автор прагнув охопити весь обшир літературної та громадянської діяльності великого сина України в широкому історичному й естетичному контексті, розкрити центральне місце Шевченка в усьому національному житті, з’ясувати природу його магнетичної влади над поколіннями українців.

Згадує автор і про перебування Т.Г.Шевченка на Срібнянщині.


Шляхами Тараса Шевченка. Чернігівщина : путівник / авт. тексту С. Л. Лаєвський [та ін.] ; худож. С. Хіхлушко ; фото В. Кошмал [та ін.]. – К. : Богдана, 2012. – 275 с. : фотоілюстр.

 

Путівник запрошує шанувальників Кобзаря подорожувати шляхами Чернігівщини – у міста, містечка і села, що відвідував за своє життя великий син України. Подані у виданні розповіді стануть мандрівнику за гіда, а понад 1000 фотографій та ілюстрацій – зручним візуальним доповненням.

Як наукове видання книга має традиційний іменний покажчик - спогади самого Кобзаря та його друзів, а як путівник - поради для подорожуючих, які захочуть познайомитись з місцями перебування Шевченка на Чернігівщині.

Путівник містить інформацію про міста і села Чернігівщини, які на момент відвідання їх Шевченком були у складі Чернігівської губернії; про  чернігівців, які стали щирими друзями Кобзаря та прототипами його героїв.



Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. – К.: видавництво «Української Радянської Енциклопедії» 1990. -

Енциклопедичний довідник — найбільший і найоб'ємніший з видаваних коли-небуть довідник, присвячений історії, культурі, географії, населеним пунктам і видатним людям Чернігівської області України.

 

На 1007 стор. Довідника розміщені понад 3700 статей, присвячених найважливішим подіям багатовікової історії Чернігівщини, її містам і селам, історичним і сучасним адміністративним районам краю, природі. У книзі вміщено багато довідок про міські вулиці, пам'ятки архітектури, археології, писемної культури, матеріальні об'єкти, великі підприємства та різні установи. Широко подано інформацію про відомих осіб, життя і діяльність яких були тісно пов'язані з Чернігівщиною.




Реп’ях С.П. Тарасові сліди. Марево. Есе. / Станіслав Реп’ях. – Чернігів: Редакційно – видавничий відділ обласного управління по пресі, 1993. – 136с.

 

Ще в дитинстві геніальний Кобзар вперше побував на Подесенні. І пізніше – у всі три поїздки на Україну – Тарас Григорович відвідував ці краї. Тут було в нього багато друзів і знайомих. Чернігівщині він присвятив хвилюючі рядки. Про тісні зв’язки зі славною поліською землею – есе «Тарасові сліди».

Про поїздку Т.Г.Шевченка в Дігтярі і Сокиринці автор розповідає окремим розділом.


Цегельник Л. Шевченко в Дігтярях / Л.Цегельник // Деснянська правда. – 2014. – 6 лют.




Всього коментарів: 0
Ім'я:
Email:
Код *:

Годинник

Профіль

Привіт: Гість



Гість, ми раді Вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь або ввійдіть під своїм ім’ям!

Опитування

Чи подобається Вам професія бібліотекаря?
Всього відповідей: 8

Погода у Срібному

Хмаринка фото

Наша кнопка

Срібнянська Центральна бібліотечна система