| Володимир Кіріндась народився 1 серпня 1935 року в містечку Срібне. Уродженець мальовничої Чернігівщини, він більшу частину життя присвятив Збаражу, який став йому другою малою батьківщиною.
Із 1998 року – член Національної спілки журналістів України, член обласного літературного об’єднання при ТОО НСПУ та літературно – мистецького клубу "Золота троянда” (м. Хмільник, Вінницька область), член районної літературно – мистецької студії "Рушник”.
Друкувався , як критик та рецензент, поет у місцевій, обласній, центральній пресі – "Народне слово”, "Амвон”, "ВІК”, ”Свобода”, "Вільне життя”, "Тернопіль вечірній”, "Селянська доля”, "Срібнянщина”, "Літературна Україна”, "Демократична Україна”, в альманасі "Український вісник”, італійському журналі "Артекультура” та ін.
Зокрема : відгуки на монографії П.Сороки, творчий доробок Г.Петрука – Попика, на книжку – спогад "Дружба впродовж вісімнадцяти років” Люби Гонтарук , на монографію Б.Леськіва "Феномен України, публіцистичні екскурси в історію” (2003р.)
У газетах "Вільне життя”, "Амвон”, "Народне слово”, "Літературна Україна”, надрукований цикл статей про талановитого Львівського художника, володара медалі імені В.Стуса "За вірність” – Бориса Дроботюка, учасника багатьох міжнародних виставок, експозицій.
Багаторічні пошуки істини, суті життя, сформували неординарну особистість з своєрідними філософсько- світоглядними переконаннями, що засоби поетизації перенесені у ліричні вірші, які відтворюють колоритний багатомірний внутрішній світ їх творця.
На життєвому шляху Володимира Григоровича було безліч перепон, поразок і втрат, невдач і розчарувань, образ. Але це не зламало поета, навпаки – загартувало, вселило дух боротьби з консервативністю, закостенілістю сьогочасного суспільства .
|
Характеризуючи творчий доробок
Володимира Григоровича, визнаючи слабкі і сильні сторони український
поет, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат багатьох літературних
премій Петро Перебий ніс відзначає, що попри "невдале і недовершене”,
"зблискує у його слові та іскра доброї душі, яка зігріває тебе,
викликає віру і довіру... слово його щире, чесне і чисте”.
Володимир Кіріндась – автор поетичних збірок : "Болюче слово висію”
(1997р.), "Істина, що зорить” (2000р.), "Мелодія літа” (2006р.) .
Подібних поетичних слів годі шукати у каламутних потоках
супермодерних андеграунтів і брендів, що час від часу накочуються на
береги книжкових ринків. Слід зауважити, що робота виконана величезна.
Вражає молодечий запал, непосидючість, трудолюбивість автора.
Дотримуючись традиційних форм у творенні поетичних образів,
В.Кіріндась – актуальний за тематикою своїх творів, що торкаються
найзлободенніших проблем і сучасності, і минулого.
Щойно надруковані
для публікації розвідки: "Династія Галаганів” та "Кобзар О.Вересай –
український Гомер”. Доля українського народу, його минуле і майбутнє –
не байдужі Володимиру Григоровичу. Щирий патріот, людина
освічена, він глибоко співпереживає будь-які суспільні катаклізми.
Зануритися
в своє власне "Его” – це не для нього. В.Кіріндась живе і творить для
людей. На його думку найбільше активізує (збуджує) громадська
свідомість – це твори художньої літератури та історія. Зважаючи на це
він більшу частину творчої діяльності присвятив поверненню
громадськості забутих, чи заборонених з певних суспільно – історичних
обставин мистецьких імен.
Об’ємними і змістовними є
біографічні розвідки про освітян Збаражчини Омеляна Заячківського
"Волонтер творчих звитяг”, Володимира Голоднюка "Виховай собі зміну”
підготовлені на конкурс "Слава України”, біографічні довідки про
почесного краєзнавця України Анатолія Малевича у річнику "Тернопілля –
97”.
Слід відзначити, що Володимир Кіріндась – публіцист є доволі
цікавий, об’єктивний в оцінці, аналізує з точки зору історизму та
індивідуальності стилю кожного автора. Його вислови влучні, лаконічні,
іноді сповнені емоційності, проте без надмірної патетичності.
Кожна його робота є приємною несподіванкою для шанувальників літературного слова.
|
