Поговоримо!

Останні фото

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[День бібліотек 2010, 2011]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Альбом:[Виставки]
Дата: 27.10.2010 р.
Автор: Bibliotekar

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ СЕЛИЩА СРІБНОГО

       У мальовничому куточку поліського краю,серед чудової природи між ставками, на пагорбах і в балках, потопаючи в зелені розкинулось селище Срібне. Уже важко й відрахувати, скільком поколінням людей за багатьох років існування, стало воно найдорожчим та найулюбленішим місцем на землі . Але в його долі, як у краплині води відбилася вся історія нашого народу - велика і трагічна, зі злетами і падіннями , радощами і болями, розчаруваннями і надіями.
  Багато чого з плином часу змінюється в світі, минають роки та століття , але для кожного з нас рідна земля й досі залишається колискою життя, невичерпним джерелом сили та мудрості.

          Срібне - селище міського типу, районний центр Срібнянщини. Воно є одним з найдавніших населених пунктів Чернігівщини. Виникло в ХІІ столітті. Вперше згадується в Іпатієвському літопису під 1174 роком у зв’язку з битвою князя Ігоря Святославовича з половцями. Але історія його виникнення сягає ще далі в глибину віків. Адже вже в цьому 1174 році це вже було укріплення на правому березі річки Лисогір.

        Основна кількість найдавніших населених пунктів виникла на Україні, починаючи з У-УІ ст.. і до кінця ХІІ століття.
        Про давнє походження Срібного свідчать такі історичні пам"ятки ,як земляний вал на східній околиці селища ,підземні ходи в урочищі "старий базар", а також назви урочищ: "башта", "будник", "городище," " монастирище".
 

      Дослідник Л.В.Падалка писав, що "наявність земляних валів на місцях старих городищ підтверджує давнє їх походження ". Він зазначив ,що при впадині ріки Галки у ріку Лисогір знаходиться провалля .яке вказує на існування печер, і що є переказ про існування в давнину тут монастиря. Існує кілька легенд про походження назви Срібне. На схилах пагорбів, де розміщувалось населення, росли переважно берези, які мають сріблястий білий колір. Звідси і назва Срібне ,"Срібний бір". Дійсно коли внизу ростуть вільхові ліси, вони взимку видаються чорними, а берези, які ростуть на пагорбах і схилах, особливо влітку, створюють своїм кольором неповторне враження.
       За другою версією назва походить від Срібних воріт, що стояли при в’їзді в населений пункт. За іншою - назву поселенню дав князь Ігор Святославович :"Що за Срібне містечко " - вигукнув він під враженням від блиску дахів будинків, які виблискували на сонці після дощу. Одна з версій походження низинної частини Срібного "Будник" слідуючи : в давнину від селища вниз, на березі річки проживали селяни і ремісники. Сюди човнами прибували купці . Першими їх зустрічали внизу, і сповіщали про це жителів селища. Була збудована фортеця, очевидно, для того, щоб захищати Київ, Чернігів, інші міста від набігів кочівників. 
       Фортеця була зруйнована і спалена під час нападу на руські землі орд хана Батия майже одночасно з містом Прилуки.
       Сучасне Срібне виникло зовсім в іншому місці і залишки фортеці і городища знаходяться більш ніж за 1км від центральної частини селища. Археологічні розкопки тут не проводилися. Знак про те, що це пам’ятка археології не зберігся. Ось чому територія "городища" не охороняється державою.
       Як уже говорилося, виникнення Срібного відноситься до глибокої давнини - часів давньоруської держави. Київські князі, в боротьбі з кочівниками, які нападали на Київську Русь, будували укріплені містечка. Одним із них і був Серебряний. В Іпатіївському літопису визначається, що князь Ігор Святославович, про навалу половців у межі Переяславського князівства, виступив проти них із своєю дружиною воїнів, настиг половців біля міста Серебряного і 20 липня 1174 року розбив їх і відняв награбоване. Ця історична згадка і вважається датою заснування Срібного.  
 

 

ГЕРБ СРІБНЯНСЬКОГО РАЙОНУ

 

        Протягом  першого  десятиліття ХУІІІ століття  містечкова ратуша Срібного вживала печатку  з   гербів  Борзни та Салтикової Дівиці  символом  - хрестом поставленим  над півмісяцем . Однак уже  за гетьманування  Івана Скоропадського на   срібнянських  печатках  з”явився інший герб: у візерунковому картуші – серце, увінчане вгорі хрестом із сяйвом.Навколо містилася абревіатура "П.Г.С.” ( тобто "Печать места Сребного” або " Печать местная Сребнянская.” Зразок такої печатки знаходиться у фондах музею ім. В.В. Тарновського. Тут зберігаються п”ять відбитків та один слід відбитку печатки Срібного на купчих записах від 16 червня 1718 року,19 червня1733 року,30 березня 1739 року, 15 грудня 1740 року,15 березня 1743 року.  Всі печатки восьмикутні 19 х 17 мм., паперово -  воскові або сургучові. 

 
 

        Документи підписані як представниками козацької, так і міської влади.Тобто Срібне було  типовим містом з обмеженим  магдебурзьким правом , де міська ратуша  підпорядковувалася сотенній козацькій старшині. Звідси і користування однією печаткою, яка в документах має таке найменування :” При звиклой печати месцной Сребнянской”,”При печати ратушной”," С притисненим  месной  Сребрянской  печати ", " При печати  меской Сребнянской”.
Враховуючи те, що у середні віки  міська   печатка була основним  місцем використання  герба, можемо припустити, що на виявлених  печатках Срібного бачимо старовинний  міський герб, який можливо виник ще в кінці 16 століття. Адже  відомо, що князі Вишневецькі багатьом своїм містам надавали магдебурзьке  право з метою сприяння розвитку торгівлі, ремісництва  та  заселення територій.

 

        Це  право і вимагало наявності печатки з міським гербом, як вияву місцевого самоврядування.
Що означало зображення на міському гербі ? На основі історичного аналізу і  і  аналогічних  зображень  на  інших  гербах це  можна  пояснити так. У Срібному  існувала Воздвиженська церква. Можливо ще  за часів Русі  було побудовано церкву із цією назвою , можливо її багато разів руйнували, але церква постійно відновлювалася із цією назвою. Навіть зараз у Срібному святкують  храм на свято "Воздвиження  Чесного і Животворящого    Хреста Господнього”. Тому в честь   церкви, в честь храму, як загальноміського свята, жителі  міста  вибрали собі герб  :  на  червоному  тлі  - золоте   серце,увінчане золотим хрестом із сяйвом , що  могло  символізувати  Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього в серцях міщан.  

 

 

РІЧКА СРІБЛЯНКА
 

 

         Коли з-під землі проб’ється джерельце і чистою джерельною водою заповнить трав’янисту заглибинку і побіжить веселий потічок, приймаючи воду численних струмків. Так народжуються малі річки і великі ріки.

 

            В урочищі "Тараканщина” поблизу села Артеменкове бере свій початок невеличка річечка  Сріблянка – права притока Лисогру (басейн Дніпра). Назва її походить від назви селища Срібне, через яке несе свої води ця річка. В світлі перших сонячних променів переливаються сріблом її струмочки. Місцевість тут дуже красива із своєрідним ландшафтом. Височезні пагорби, вкриті дібровами і березовими гаями, а в долині ставок "Вирви хвіст” виблискує проти сонця. Людські руки припинили на мить стрімкий біг річкової води, перегородили русло греблею і утворився став що має площу.

            Один з наших земляків, доцент Ніжинського педуніверситету   Костенко І.П. назвав цю місцевість "срібнянською Швейцарією”. Це улюблене місце відпочинку жителів

 

селища Срібного. На греблі постійно снують машини, тут пролягла траса Київ – Суми. Але річка не звертає уваги на шум машин, адже її дорога пролягла набагато далі.

        Струмені води з високої греблі падають водоспадом униз і потрапляють на широкий, красивий луг, затиснутий між високими пагорбами. Тут і  досягла  річка  околиць  селища. Здрастуй, Срібне ! Поміж цими пагорбами  в  напрямку Лисогору тягнеться яр, в який з усіх  боків вклонюються маленькі ярочки, по яких  струмочиться, ллється джерельна  вода. Ніколи  не  пересихає ця  річечка.

 

            Джерело... Як багато здоров’я, сили та наснаги в цьому слові. Воно завжди було для людей священним . У сиву давнину люди оберігали джерела та піклувалися про них, тому що вони були основними постачальниками питної води. Але і зараз люди оберігають їх, хоча більшість з них не споживає води із джерела. Багато таких джерел біля річки Сріблянки.

Вода  напоїть пасовища і луки від чого зелена трава стане ще  зеленіша  і  соковитіша. Невеличка  річка, але вона  формує мікроклімат  селища, притягує  дощові  хмари, що  проливаються таким  жаданим  дощем під час спеки.

            Лагідна і повільна влітку вона стає нестримною бурхливою під час весняної повені. Наша Сріблянка показала свою міць і розірвала греблю  Попового  ставу, залишки якого розміщені за течією річки.

 

Річка  досягає  урочища "Сріблянка” і  сповільнює  свій  плин  розливається між  крутими  берегами. Коли  по  річковій  поверхні  попливуть  перші  лілеї  і  жовті  глечики, а поверхня  води  затягнута  ряскою  тоді  народжується  болото. Елодея рдест, стрілолист всі ці рослини будуть жадібно  боротись  за  життя. А далі  до  болота  можуть  ступити  і  верба,  вільха, береза, червоні кетяги  калини будуть   милувати  око.

 

            Вивільнившись із  обіймів  болота  річка біжить  поблизу  глиняних кар’єрів. Зовсім  недавно  тут  брали  сировину  для  цегельного  заводу, о зараз залишилися лише  руїни, пам’ятник  місцевим  чиновникам.

 

            Далі  русло  річки  проходить  недалеко  від   траси Срібне – Варва, річечка пірнає  під  невеликий  місток  і  огинає Данчикову  гору. Данчикова  гора – це  історична  і  природна  пам’ятка, що  прикрашає  околицю  Срібного. Ось  тут  біля  села Поділ зливає  свої  води  Сріблянка  з  річкою  Лисогір. До побачення, Срібне.

 

 

Годинник

Профіль

Привіт: Гість



Гість, ми раді Вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь або ввійдіть під своїм ім’ям!

Опитування

Як Вам сайт нашої бібліотеки?
Всього відповідей: 13

Погода у Срібному

Хмаринка фото

Наша кнопка

Срібнянська Центральна бібліотечна система